Напруженість у відносинах між Києвом та Сеулом сягнула критичної межі після публічного розголошення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон у ніч проти 2 жовтня висунув українській владі жорстку вимогу публічно перепросити та визнати факт існування домовленостей про нерозголошення деталей цієї операції. У разі відмови азійська держава обіцяє застосувати відповідні кроки, характер яких наразі не уточнюється.
Причиною дипломатичного скандалу стала заява президента України Володимира Зеленського наприкінці вересня під час виступу на Генеральній асамблеї ООН. Тоді очільник держави повідомив світовій спільноті про успішну передачу двох полонених солдатів КНДР південнокорейській стороні. Цей крок викликав глибоке обурення в Сеулі, де наголосили, що розкриття таких даних створює пряму загрозу для родин військових, які залишилися в Північній Кореї, а також б’є по і без того складних відносинах із Пхеньяном. Ситуація додатково загострилася після того, як радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин публічно заявив про відсутність будь-яких кулуарних угод щодо збереження таємниці. У відповідь перший заступник міністра закордонних справ Південної Кореї Пак Юн Джу назвав такі заперечення руйнуванням взаємної довіри та зажадав негайних офіційних пояснень.
Реагуючи на непохитну позицію української сторони, лідер Південної Кореї звинуватив Київ у спробах виставити його країну неправдивою та перевів конфлікт у площину національної гідності.
«Якщо визнання фактів та публічні вибачення, як і раніше, відхилятимуться, ми вживемо подальших заходів. Це питання честі корейського народу і держави, яке ми не можемо ігнорувати», – підкреслив Лі Чже Мьон.
Водночас українське зовнішньополітичне відомство намагається оперативно згладити гострі кути та зберегти стратегічне партнерство. За кілька годин до ультимативної заяви південнокорейського лідера міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами у Києві запевнив, що особисто щодня контактує зі своїм колегою для вирішення суперечки.
«Мені не хотілося б називати це інцидентом. Скажімо так, це дипломатичне непорозуміння», – зазначив керівник української дипломатії.
За його словами, держава вкрай зацікавлена в подальшій співпраці та швидкому вичерпанні конфлікту, адже азійський партнер відіграє вагому роль на міжнародній арені.
«Я дуже хочу, щоб у найближчій перспективі ця ситуація була врегульована, і ми над цим працюємо. Для нас Південна Корея – це важлива країна. І я дуже сподіваюся на динаміку, продовження і конкретні результати, яких ми дійсно з ними досягаємо», – наголосив Андрій Сибіга.
Відомо, що двоє північнокорейських військовополонених прибули на територію Південної Кореї ще в середині вересня. Наразі вони проходять процедури допиту та ретельну перевірку службами безпеки, після чого влада ухвалить рішення щодо надання їм притулку та початку процесу інтеграції. Цей дипломатичний розкол відбувається на тлі постійних закликів західних партнерів до Сеула розпочати постачання летальної зброї для потреб української армії. Дотепер ця країна обмежувалася виключно нелетальним військовим обладнанням, зокрема технікою для розмінування. Водночас Росія продовжує активно залучати живу силу своїх союзників: за останніми даними української влади, на території держави-агресора вже перебувають близько восьми тисяч військових із КНДР, а ще десять тисяч активно готуються до перекидання на фронт для ведення бойових дій проти України.
