Китай розробив підводний дрон із різаком, який теоретично може зупинити до 90% світового інтернет-трафіку.
Бпілотник створено Китайським науково-дослідним центром суднобудування (CSSRC) і він розрахований на роботу на глибині до 4000 метрів. Його корпус виготовлений із титану і оснащений масляними ущільнювачами, що витримують тиск, який у 400 разів перевищує атмосферний на рівні моря.
Дрон оснащено алмазним відрізним диском діаметром 15 сантиметрів, який обертається зі швидкістю 1600 об/хв. Редуктор 8:1 забезпечує стабільність і крутний момент, дозволяючи різати армовані кабелі товщиною до 60 міліметрів майже непомітно. Система споживає близько одного кіловата електроенергії, що дозволяє дрону тривалий час працювати від батареї.
Пристрій інтегрується з пілотованими підводними апаратами, такими як Fendouzhe, та автономними платформами серії Haidou. Сучасні системи позиціонування забезпечують точність маніпуляцій до міліметра навіть на складному рельєфі дна океану.
Офіційно дрон призначений для океанографічних досліджень, підйому затонулих об’єктів та видобутку корисних копалин. Проте його подвійне призначення викликає занепокоєння: пошкодження кабелю може бути складним для розслідування та призвести до юридичних і геополітичних наслідків.
Підводні кабелі передають більшість світового інтернет-трафіку — понад 90%, а за деякими оцінками — близько 95%. Існує понад 500 активних магістралей загальною довжиною близько 1,4 мільйона кілометрів, що з’єднують континенти.
За даними Bloomberg, Китай стимулює країни обирати його кабельні мережі, пропонуючи фінансову підтримку та вигідні умови. Компанії, такі як HMN Technologies, можуть будувати магістралі на 20–30% дешевше за конкурентів. США у відповідь пропонують власні стимули та дипломатичний тиск, щоб країни, наприклад В’єтнам, відмовилися від китайської інфраструктури.
Значна частина глобальної мережі залишається без контролю держав, що створює ризики аварій, шпигунства та саботажу. Щороку фіксується близько 200 пошкоджень кабелів. Недавні випадки включають пошкодження магістрального кабелю в Балтійському морі в листопаді 2024 року, що скоротило пропускну здатність інтернету у Литві на третину, а також глобальний збій у роботі Cloudflare 18 листопада 2025 року, який вплинув на роботу багатьох сайтів, включно з українськими.
