Міністерство закордонних справ України виступило з рішучою підтримкою ініціативи щодо залучення систем протиповітряної оборони сусідніх європейських держав для перехоплення російських ракет і безпілотників у повітряному просторі України на підступах до кордонів союзників. Речник МЗС Георгій Тихий, коментуючи відповідні пропозиції міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, підкреслив, що такий крок повністю відповідає інтересам обох сторін: він гарантує фізичну безпеку як прикордонних українських регіонів, так і суверенного повітряного простору сусідніх держав НАТО, куди регулярно залітають уламки та бойові частини російського озброєння.
Українська дипломатія наполягає, що знищення ворожих повітряних цілей ще до перетину ними державного кордону партнерів є цілком раціональним превентивним механізмом самозахисту, а не благодійністю. У МЗС категорично відкинули побоювання деяких західних столиць щодо ймовірної ескалації чи зміни статусу держав, які наважаться застосувати власні зенітно-ракетні комплекси. За словами Тихого, згідно з усіма нормами міжнародного гуманітарного права, знищення засобів повітряного терору в небі над Україною не робить третю країну стороною збройного конфлікту.
Як наочний прецедент Київ навів скоординовані дії міжнародної коаліції на Близькому Сході, де збройні сили США, Великої Британії та регіональних партнерів відкрито брали участь у перехопленні масованих ракетно-дронових хвиль, спрямованих на Ізраїль. Ті дії розцінювалися світовою спільнотою виключно як гуманітарний захист цивільного населення та протидія терору й не потягнули за собою правової кваліфікації союзників як воюючих сторін. Водночас Київ визнає процедурні складнощі: ані Варшава, ані будь-яка інша столиця не може ухвалити подібне рішення самостійно, оскільки перебуває в контурі колективної безпеки Альянсу й потребує консенсусу в межах НАТО, проте переговори з цього питання тривають і мають вийти на новий етап.
Активізація дискусії розгортається на тлі наростаючих безпекових викликів для самого блоку НАТО. Альянс уже був змушений терміново розширити обмін розвідувальними даними у відповідь на хвилю диверсій і небезпечних інцидентів у Європі, тоді як розвідувальні органи Данії застерігають про підготовку нових операцій з боку Москви. Разом із тим усередині самого Альянсу зростає усвідомлення вразливості власної системи ППО: президент Латвії Едгарс Рінкевичс відкрито визнав, що більшість європейських армій технічно не здатні самостійно відбити комбіновані ракетні удари сучасного типу. Європа критично відстає від темпів трансформації безпілотної війни, напрацьованих на українському театрі бойових дій, а наявні плани оборони ризикують застаріти вже до середини 2027 року. Реальні інциденти — такі як збиття винищувачами союзників ворожого дрона в небі над Литвою після його зальоту з Білорусі — лише підтверджують, що війна вже впритул наблизилася до кордонів східного флангу НАТО, вимагаючи не зволікання, а спільних рішучих дій у небі.
