Протягом вересня та першої декади жовтня українські військові досягли вагомих тактичних результатів у нейтралізації ракетної загрози з боку противника, уразивши вісім ворожих комплексів, задіяних для запусків балістичного озброєння по території України. Із них три пускові установки були повністю знищені внаслідок високоточних атак, а ще п’ять зазнали критичних пошкоджень, що вивело їх із ладу. Про це під час зустрічі з представниками медіа офіційно заявив міністр оборони Євген Хмара, підкресливши, що Сили оборони послідовно масштабують стратегію превентивного знешкодження стартових позицій ворога безпосередньо в місцях розгортання.
За словами очільника оборонного відомства, результативні удари українських захисників уже неодноразово змушували російське командування скасовувати раніше заплановані масовані атаки або терміново переглядати графіки та напрямки пусків. Ураження мобільних пускових установок створює суттєві труднощі для логістики окупантів, змушуючи їх відтягувати техніку вглиб тилу та ускладнюючи підготовку до нових залпів. Водночас міністр застеріг від передчасного оптимізму, наголосивши, що балістична загроза залишається надзвичайно критичною для національної безпеки, насамперед через системний дефіцит наявних в Україні засобів протиракетної оборони та обмежені темпи постачання відповідних боєприпасів західними союзниками.
Для подолання цієї кризи Міністерство оборони проводить активну роботу з міжнародними партнерами, домагаючись радикального прискорення передачі протибалістичних ракет. Євген Хмара підкреслив, що базове завдання полягає у відмові від очікування виконання довгострокових промислових контрактів на користь оперативного пошуку вже готових боєприпасів із наявних арсеналів партнерів. Україні необхідні регулярні партії із десятків і сотень ракет, оскільки поодинокі постачання не здатні забезпечити надійне прикриття всієї критичної та цивільної інфраструктури.
Паралельно з посиленням класичної ППО держава зосереджується на асиметричній відповіді, системно полюючи на пускові платформи агресора далекобійними засобами. Крім того, окремим викликом стає поява на озброєнні РФ реактивних безпілотних літальних апаратів, здатних розвивати швидкість до 800 кілометрів за годину. Протидія таким високошвидкісним повітряним цілям вимагає розгортання принципово нових технологічних засобів радіоелектронної боротьби та залучення швидкісних засобів перехоплення, над чим зараз активно працюють профільні українські інженери та військові фахівці.
