9 травня 2025 року, ймовірно, стала датою, коли Китай і Росія оформили своє партнерство в межах концепції Глобального Євразійського острова. Це ознаменувало другу спробу створити пан’євразійську імперію, схожу на те, що свого часу прагнув здійснити Чингіз-хан. Метою цього союзу є розвиток нових сухопутних коридорів, що дозволить державам уникати залежності від морських торговельних шляхів, на яких Заходу вдалося здобути гегемонію у період Великих географічних відкриттів.
Ідея пан’євразійської імперії, що ґрунтується на створенні потужних торговельних коридорів, а не морських шляхів, не є новою. Від часів Великої географічної революції Китай усвідомив важливість не тільки відкритих морських шляхів, але й надійних внутрішніх торговельних мереж, які не залежатимуть від зовнішніх сил і морських імперій. З’явилися такі ініціативи, як Новий шовковий шлях, Північний морський шлях, китайсько-пакистанський економічний коридор, які спрямовані на з’єднання різних частин Євразії без необхідності використовувати протоки та океанічні комунікації. Це, в свою чергу, є спробою подолати залежність від морських імперій (таласатів), які з 18 століття успішно блокували піднесення континентальних держав. У контексті цих глобальних змін варто згадати не тільки новий союз Китаю і РФ, а й інші глобальні виклики, такі як напруженість на осі Індії та Пакистану, відносини США і Китаю, а також ситуація на Близькому Сході (Ємен, Іран).
Прогнозується, що ці питання ще довго не матимуть вирішення, адже для США та Китаю глобальна апорія «трьох тіл» є зручним способом відстрочити неминучу розв’язку. Дипломатичні заяви в Швейцарії, включаючи мирні ініціативи щодо Індії та Пакистану, лише загострюють ситуацію. І саме в цьому контексті Китай і Росія можуть ще більше зміцнити свої позиції в Євразії, використовуючи ситуацію як можливість для посилення власних інтересів і обмеження впливу західних держав. Потенційне виникнення нової пан’євразійської імперії, підтримуваної двома державами, може мати далекосяжні наслідки для глобальної політики. Якщо Китай і Росія досягнуть успіху у своєму стратегічному альянсі, це змінить карту глобального протистояння, спонукаючи інші країни вступити в цю «воронку» нової геополітичної реальності.
З часом апорія «трьох тіл», яка наразі здається безвихідною, буде розв’язана, і події розвиватимуться швидко і непередбачувано. Це може стати початком нової ери в геополітичному балансі, де кожен крок матиме стратегічне значення.
