Російська сторона зазнала остаточної втрати стратегічної ініціативи у конфлікті з Україною, що відкриває для європейських держав унікальне, хоч і обмежене у часі, вікно можливостей. Аналітики відзначають, що нинішні позиції України є найсильнішими з моменту початку повномасштабного вторгнення. Проте, для того щоб закріпити ці досягнення у тривалій перспективі, Європі необхідно діяти рішуче, уникаючи помилок, допущених у 2022 році, коли західна обережність дозволила Кремлю провести мобілізацію та зміцнити свої позиції.
Для зміни ситуації у війні європейським країнам потрібно переосмислити свої підходи до підтримки України. Одним із головних пріоритетів має стати вирішення проблеми кадрового дефіциту в українських Силах оборони, зокрема через зняття обмежень на фінансування витрат на утримання та грошове забезпечення військових.
Крім того, Україні слід надати доступ до новітніх технологій, таких як штучний інтелект і системи зв’язку, а також забезпечити довгострокове фінансування українського оборонного виробництва, замінивши вичерпані запаси своїх арсеналів.
Не менш важливим аспектом європейської допомоги має стати систематична реабілітація та підтримка психологічного здоров’я українських військових, які протягом більше ніж чотирьох років піддаються надзвичайному стресу від бойових дій. Водночас, збереження політичної єдності, уважний контроль за обходом санкцій та протидія російським впливам за кордоном стануть важливими тестами на здатність Європи стати потужним та автономним гравцем у глобальній безпеці.
