Після усунення президента Венесуели Ніколаса Мадуро основним пріоритетом для США є повернення до країни американських нафтових компаній та відновлення видобутку нафти, який значно впав за останні роки. За словами президента США Дональда Трампа, цей процес потребуватиме великих інвестицій, але має потенціал принести значні вигоди.
Венесуела володіє одними з найбільших у світі запасів нафти — близько 17% світових резервів, або 303 мільярди барелів. Ці цифри навіть перевищують запаси Саудівської Аравії. Однак, незважаючи на такі великі ресурси, країна не здатна ефективно видобувати нафту через низку проблем: санкції, застарілу інфраструктуру та низький рівень управління в нафтогазовій галузі.
Він пояснив, що для відновлення видобутку США планують залучити найбільші нафтові компанії, які мають інвестувати мільярди доларів у відновлення пошкодженої інфраструктури. Це, на думку Трампа, дозволить не лише відновити видобуток, але й допомогти країні генерувати доходи.
“Ми збираємося змусити наші дуже великі нафтові компанії, найбільші у світі, увійти в Венесуелу, витратити мільярди доларів і виправити нафтову інфраструктуру”, — зазначив Трамп. Однак, така інвестиція буде дорогою, і компанії, ймовірно, отримають відшкодування за їхні зусилля.
Незважаючи на перспективу великих інвестицій, існує ймовірність, що США можуть направити свої війська до Венесуели для забезпечення стабільності та безпеки видобутку нафти. Це дозволить гарантувати захист нафтових об’єктів від можливих атак, а також забезпечити певну частину доходів від продажу нафти, що буде використано для компенсації витрат. Водночас експерти вважають, що відновлення нафтодобування до історичних рівнів займе кілька років. Для цього потрібно здійснити величезні інвестиції, на мінімальному рівні оцінювані в 50 мільярдів доларів. Венесуела була одним із засновників Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) і на піку видобутку в 1970-х роках виробляла близько 3,5 мільйона барелів нафти на день. На той час ринок був значною мірою контрольований американськими компаніями, такими як Exxon, Gulf Oil і Mobil. У 1976 році нафтова промисловість Венесуели була націоналізована, хоча іноземні компанії продовжували працювати через спільні підприємства. Після приходу до влади Уго Чавеса в 1999 році нафтова промисловість була практично повністю націоналізована. Компанії, які не погоджувалися на умови нового режиму, зазнали експропріації своїх активів. Це призвело до значних втрат для американських нафтових компаній. Наразі Венесуела виробляє лише близько мільйона барелів нафти на день, основними покупцями якої є Китай і Індія. Трамп вже заявив, що США продовжать продавати венесуельську нафту Пекіну, при цьому основними бенефіціарами угоди повинні стати саме жителі Венесуели. У грудні 2025 року США зупинили нафтовий танкер VLCC Skipper, який, незважаючи на санкції, перевозив нафту з Венесуели до Ірану. Одразу після цього Сполучені Штати оголосили повну блокаду для всіх нафтових танкерів, що прямують до Венесуели або з неї.
Таким чином, повернення до Венесуели великих нафтових компаній стане одним з ключових кроків для відновлення її економіки після падіння видобутку нафти. Однак це потребуватиме значних фінансових витрат та тривалого часу для відновлення інфраструктури. Плани США передбачають не тільки економічні вигоди, але й можливе посилення військової присутності в регіоні для забезпечення стабільності нафтових постачань.
