Росія знову активізувала риторику щодо контролю над ядерними озброєннями, намагаючись використати її як інструмент тиску у діалозі зі Сполученими Штатами. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни за 26 січня. За оцінкою аналітиків, Кремль демонструє готовність обговорювати питання стратегічної стабільності лише в обмін на поступки з боку США щодо України та відновлення повноцінних двосторонніх відносин.
Аналітики ISW зазначають, що напередодні завершення дії договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь СНО-3, який втратить чинність 5 лютого 2026 року, російська влада значно посилила публічні заяви про ядерний контроль. Одним із таких сигналів стало інтерв’ю заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва державному виданню «Коммерсант».
У своїх заявах Медведєв фактично повторив позицію Володимира Путіна щодо можливості неофіційного продовження дії положень СНО-3 ще на один рік. За версією Кремля, це можливо лише за умови дзеркальних кроків з боку США. Водночас він стверджував, що Вашингтон нібито не відреагував на таку ініціативу, а подальша співпраця у сфері контролю над озброєннями напряму залежить від готовності США йти на поступки Москві. Окремо російський посадовець наголосив на необхідності повної «нормалізації» двосторонніх відносин. За його словами, без цього Росія не бачить сенсу у будь-яких предметних домовленостях зі Сполученими Штатами. У цьому ж контексті пролунали попередження про можливі негативні наслідки, якщо Вашингтон і надалі зосереджуватиметься на мирних ініціативах щодо України, а не на відновленні діалогу з Москвою. Медведєв також заявив, що відсутність співпраці між США та Росією у сфері стратегічних озброєнь, на його думку, підриває глобальну стабільність і може призвести до поширення ядерної зброї. У цьому контексті він згадав нові російські розробки, зокрема балістичні ракети «Буревісник» і «Орешник», а також підводний безпілотний апарат «Посейдон», які Москва активно презентувала у 2024–2025 роках. Аналітики ISW наголошують, що така риторика повністю відповідає попереднім діям Кремля. За їхніми спостереженнями, Володимир Путін та представники російського керівництва неодноразово демонстрували небажання відмовлятися від початкових воєнних вимог і готовність досягати своїх цілей силовими методами у разі провалу дипломатії.
Російські посадовці регулярно підкреслюють жорстку переговорну позицію, зокрема після саміту США та Росії на Алясці у серпні 2025 року та після тристоронніх переговорів в Абу-Дабі 23–24 січня. Крім того, після вступу Дональда Трампа на посаду президента США у січні 2025 року Кремль, за оцінкою ISW, активніше намагається використати перспективу потепління відносин з Вашингтоном для відсунення українського питання на другий план. У звіті також зазначається, що Москва залучає тему договору СНО-3 до цієї стратегії ще з літа–осені 2025 року. Ймовірною метою Кремля є спроба схилити США до поступок щодо України в обмін на переговори про стратегічні озброєння та відновлення двостороннього діалогу.
Аналітики нагадують, що раніше ISW вже повідомляв про навмисне затягування Росією переговорного процесу щодо війни в Україні та наполягання Москви на своїх початкових воєнних вимогах.
