У китайському регіоні Внутрішня Монголія, поблизу міста Баян-Обо, видобувають рідкоземельні метали — стратегічно важливі елементи, без яких неможливо уявити сучасну електроніку. Смартфони, ноутбуки, електромобілі, телевізори та навіть медичне обладнання — усе це залежить від металів, які тут добувають. Водночас цей видобуток завдає катастрофічної шкоди довкіллю та здоров’ю місцевих мешканців.
Баян-Обо — місто, яке зберігає половину світових запасів рідкоземельних металів. Китай завдяки цьому володіє потужним геополітичним важелем, зокрема в торгівельних переговорах із такими країнами, як США. Але сам Китай за це вже заплатив високу ціну. Журналісти BBC, які відвідали регіон, виявили величезні штучні озера з токсичним радіоактивним мулом, забруднені ґрунти та води, а також жорстке ставлення місцевої влади до зйомок. Поліція вимагала видалити відзнятий матеріал. Один із ключових металів, неодим, використовують у виробництві потужних магнітів, без яких не обійтися у створенні акустичних систем, вітрових турбін і жорстких дисків. Його добувають шляхом зняття верхніх шарів ґрунту, що супроводжується викидом важких металів і радіоактивного пилу.
Район видобутку охоплює суху посушливу зону, за кілька сотень кілометрів на північ від Пекіна. За даними 1999 року, масштаби розробок уже тоді створили гігантські звалища, а з того часу площа видобутку подвоїлась. За оцінками, на кожну тонну рідкоземельних металів припадає дві тонни шкідливих відходів. На півдні, у гірському районі Ганьчжоу, ситуація не краща. Там хімічні речовини — сульфат амонію, хлорид амонію тощо — закачують у землю, щоб відокремити рідкісні метали. Внаслідок цього на схилах з’явились бетонні ставки з токсичними залишками, що можуть потрапити в підземні води.
Раніше в районі Баотоу, на південь від Баян-Обо, у місцевих жителів виявляли деформації кісток і суглобів, спричинені фторозом і миш’яковим отруєнням. Люди мешкали поблизу штучного озера, побудованого ще в 1950-х роках для зливу промислових відходів. Це хвостосховище довжиною понад 11 км досі містить радіоактивні елементи, включаючи торій. Дослідники попереджають, що токсичні речовини з хвостосховищ можуть проникати в ґрунтові води й загрожувати річці Хуанхе — одному з головних джерел питної води для північного Китаю.
Попит на рідкоземельні метали зростає разом із розвитком електроніки, “зеленої енергетики” та транспорту. Видобуток розширюється, незважаючи на екологічні наслідки. Місцеві фермери змирились із новими реаліями. Один із них зізнався: “На копальнях платять 5000–6000 юанів (приблизно 837 доларів США) на місяць. Тепер тримати коней — це вже не прибуткова справа”.
