Попри отримання Києвом низки когенераційних установок, відомих як міні-ТЕЦ, вони не можуть повністю компенсувати втрачені потужності великих ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, які були суттєво пошкоджені внаслідок обстрілів РФ.
Невеликі установки можуть використовуватися для забезпечення електроенергією об’єктів критичної інфраструктури під час аварій і виступати як резервне живлення. Директор асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк зазначив, що для покриття потреб столиці потрібно понад 1,5 гігавата електроенергії, а для цього знадобилося б понад тисячу таких міні-ТЕЦ, що наразі неможливо через обмеження ринку.
Ще одна проблема пов’язана з терміном встановлення: монтаж однієї установки займає щонайменше місяць, а часто — декілька місяців. Підключення коштує від 20% до 80% вартості самої установки, а управління та обслуговування потребують додаткових ресурсів, зокрема газу. Водночас дві когенераційні машини можуть допомогти лише в циркуляції теплоносія з однієї ТЕЦ. Як повідомляв Фокус, у ніч на 24 січня в Києві пролунала серія вибухів, під час якої головною метою росіян була енергетична інфраструктура. Генеральний директор YASNO Сергій Коваленко 23 січня зауважував, що прогнозувати повернення до стабілізаційних графіків відключень важко, адже ситуація в столиці лишається однією з найскладніших в Україні. Стійкість енергосистеми Києва залежить від погоди, кількості аварій та подальших обстрілів.
Голова Центру досліджень енергетики Олександр Харченко додавав, що потепління може змінити графіки відключень світла, але кардинально проблему не вирішить. За його словами, у Києві фактично не залишилося власної генерації.
